Я бачу сонце!Нарешті!Перші промені з-поміж зими,які є справжніми.Вони довго блищать поза моїм вікном,віддзеркалюються в моїх очах, і я посміхаюсь їм.Я люблю,коли вони грайливі,ховаються на мить,а потім знов з'являються нізвідки,ніби вперше сходять на цей світ.
А що найпрекрасніше - так це природа,для неї існують свої правила,яких вона не ламає.Хіба не дивовижно,що для природи час не має значення?Їй нікуди квапитися.Чудно,що все,що її складає,настільки поєднується в ній,настільки взаємопов'язане та взаємовідповідне,що мені аж страшно порушити цю поважну ідеальність.Вона не залежить від іншого,їй лише можуть завадити в створенні цього ідеалу.Не важко здогадатися хто.Подивіться на нас:ми не ідеальні,ми живемо в метушні і страждаємо від цього,ми не звертаємо уваги на те прекрасне,що нас оточує,що є поряд і буде,доки не стане пізно.Але вона досконала.Все в ній таке неймовірне і,водночас,справжнє.Послідовність,динаміка,сталість - це те,що їй не набридає,бо вона живе і її життя це сприймає терпиливо.Варто глянути вгору - там безмежність,чистота,воля,там зупиняється час (якого нам ніколи не вистачає),там синє суцвіття,яке завжди повне своєю барвою,яке має білосніжні краплини своєї дивовижності.Ми вільні від природи,але чомусь вона вільна від нас:вона поряд,але поза нашого буденного життя,вона вище цього,проте нас захищає,ставить нам такі умови,які ми маємо виконати.Вона така єдина,а нас набагато більше,тому більшість ніколи не зможе бути досконалою.Чомусь ми стали копіями собі подібних.Чому ми набридаємо один одному?А тому що ми все одно в якомусь плані аналоги,і це сумно...
Шукайте ідеальне у природі - там реальніше знайти.Follow my blog with bloglovin
Немає коментарів:
Дописати коментар